Словарь української мови (1924)/озія

by Борис Грінченко

◀ озірка

Словарь української мови Борис Грінченко О озія

озлість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Озія́, зії, ж. Громадина (преимущественно о зданіи, постройкѣ). Така озія (палац) стоїть серед села. Мир. ХРВ. 103. Ото хата озія, хоч вовків ганяй. Там у їх міст зроблений — озія. Міус. окр. Як я можу жити у такій великій хаті: се озія — як я її отоплю. Борзен. у. Ув. Озії́ще, озія́ка. Пирят. у. Оце озіїще! Станеш в однім кінці, то другого й не видко. Кобел. у.