Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оклецьок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оклецьок
Берлін: Українське слово, 1924

Окле́цьок, цька, м. 1) Обрубокъ. 2) Неуклюжее толстое дитя.