Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/околеція

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
околеція
Берлін: Українське слово, 1924

Околе́ція, ції, ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати. Рк. Левиц.