Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/околичник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
околичник
Берлін: Українське слово, 1924

Околи́чник, ка, м. Въ циркулѣ или инструментѣ, подобномъ ему, тотъ конецъ, которымъ проводится окружность. Шух. I. 277.