Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/околот

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
околот
Берлін: Українське слово, 1924

Около́т, ту, м. 1) Снопъ соломы; снопъ обмолоченный не развязаннымъ. Грин. III. 526. О. 1862. IV. 85. Є у тебе околот на току? Рудч. Ск. I. 168. Молоти́ти в около́т. Молотить не развязывая снопа. 2) Семь-восемь сноповъ околоту 1, связанныхъ вмѣстѣ. Вх. Зн. 43. Ум. Около́тець.