Словарь української мови — Ооколяса Борис Грінченко
1924
Околя́са, околя́сом, нар. Кругомъ, вокругъ, въ обходъ. Я туди й побіг околяса, далеко було, а братуха прямо пішов. Новомоск. у. Не йшов просто, а пішов околясом до дому. Волч. у. См. Околеса, окулясом.