Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/окомон

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окомон
Берлін: Українське слово, 1924

Окома́н и окомо́н, на, м. = Оконом. Рудч. Ск. I. 78. Окомани з батогами. Грин. III. 634. Перед паном окомоном били хлопця макогоном. Гол. II. 196.