Словарь української мови (1924)/окравка

by Борис Грінченко

◀ окошитися

Словарь української мови Борис Грінченко О окравка

окрадати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

О́кра́вка, ки, ж. 1) Кромка, кайма (суконная). Оторвавъ ее отъ края ткани, ею женщины обыкновенно подпоясываются, поэтому окравка — часто женскій поясъ; въ Александр. у. — вязаный женскій поясъ. Картату плахту червоною окравкою підперезали. ЗОЮР. II. 290. 2) Обрѣзокъ. Ум. Окра́вочка. Чуб. III. 395.