Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/окравка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окравка
Берлін: Українське слово, 1924

О́кра́вка, ки, ж. 1) Кромка, кайма (суконная). Оторвавъ ее отъ края ткани, ею женщины обыкновенно подпоясываются, поэтому окравка — часто женскій поясъ; въ Александр. у. — вязаный женскій поясъ. Картату плахту червоною окравкою підперезали. ЗОЮР. II. 290. 2) Обрѣзокъ. Ум. Окра́вочка. Чуб. III. 395.