Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/окраса

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окраса
Берлін: Українське слово, 1924

Окра́са, си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. Гол. I. 31.