Словарь української мови (1924)/окривджати

by Борис Грінченко

◀ окриватися

Словарь української мови Борис Грінченко О окривджати

окривіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Окривджа́ти, джа́ю, єш, сов. в. окри́вдити, джу, диш, гл. Обижать, обидѣть. Я їй дав усі гроші, а вона мені не дала усього хліба, за що ж вона мене окривджає? НВолын. у.