Словарь української мови (1924)/оксамит

by Борис Грінченко

◀ окрушка

Словарь української мови Борис Грінченко О оксамит

оксамитка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Оксами́т, ту, м. 1) Бархатъ. Чорним оксамитом руки вкрила. Чуб. V. 781. У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. Шевч. 2) Раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. I. 112. 3) — кошто́вий. Раст. Thaliatrum strictum Andrz. ЗЮЗО. I. 138.