Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/окучка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окучка
Берлін: Українське слово, 1924

Оку́чка, ки, ж. У охотниковъ: огорожа изъ прутьевъ около утинаго гнѣзда. (для поимки птицы). Радом. у.