Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/окіян

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окіян
Берлін: Українське слово, 1924

Окія́н, ну, м. = Океан. Кит-риба в окіяні. Чуб. I. 125. Буйні вітри! возьміть ви цю хмару на свої тонкі крила, занесіть ви її за окіян-море. Чуб. I. 29.