Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/омамити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
омамити
Берлін: Українське слово, 1924

Ома́мити, млю, миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки. К. ЧР. 268.