Словарь української мови (1924)/омамити
Зовнішній вигляд
◀ омаль | Словарь української мови О омамити |
оман ▶ |
|
Ома́мити, млю, миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки. К. ЧР. 268.