Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/омельга

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
омельга
Берлін: Українське слово, 1924

Оме́ла, ли, оме́льга, ги, ж. 1) Раст. омела, Viscum album. ЗЮЗО. I. 141. 2) — дубо́ва. Раст. Loranthus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.