Словарь української мови (1924)/омиляти
| ◀ омильний | Словарь української мови О омиляти |
омилятися ▶ |
|
Омиля́ти, ля́ю, єш, сов. в. омили́ти, лю́, лиш, гл. Вводить, ввести въ заблужденіе, обмануть. Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила. Гол. I. 88.
| ◀ омильний | Словарь української мови Борис Грінченко О омиляти |
омилятися ▶ |
|
Словарь української мови — О
омиляти
Борис Грінченко
1924
Омиля́ти, ля́ю, єш, сов. в. омили́ти, лю́, лиш, гл. Вводить, ввести въ заблужденіе, обмануть. Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила. Гол. I. 88.