Словарь української мови (1924)/омурати
Зовнішній вигляд
◀ омряк | Словарь української мови О омурати |
омшаник ▶ |
|
Ому́рати, раю, єш, гл. Употр. у Шевч. вм. обмурувати. За що-ж тебе, світе-брате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано? Шевч. II. 242.