Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/омурати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
омурати
Берлін: Українське слово, 1924

Ому́рати, раю, єш, гл. Употр. у Шевч. вм. обмурувати. За що-ж тебе, світе-брате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано? Шевч. II. 242.