Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/онушник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
онушник
Берлін: Українське слово, 1924

Ону́шник, ка, м. Тряпичникъ. Черниг.