Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опанувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опанувати
Берлін: Українське слово, 1924

Опанува́ти, ну́ю, єш, гл. Овладѣть, завладѣть; охватить. От як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. ЗОЮР. I. 299. І пустиню опанують веселії села. Шевч. Опанував страх. Нехай тебе опанує лихая година. Харьк. г. Завзятість всіх опанувала. Котл. Ен. V. 68.