Словарь української мови (1924)/опеньгати

by Борис Грінченко

◀ опентати

Словарь української мови Борис Грінченко О опеньгати

опеньгатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Опе́ньгати, гаю, єш, гл. Шутливо: женить, выдать замужъ. Кролев. у. Треба його ув-осени опеньгати. Харьк. г.