Словарь української мови (1924)/оперезати

by Борис Грінченко

◀ оперед

Словарь української мови Борис Грінченко О оперезати

оперезатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Опереза́ти, жу́, жеш, гл. 1) Опоясать. 2) Ударить, стегнуть. Оперезав на всю масницю. Ном. № 3979. Він мене коромислом як опереже. Г. Барв. 284. Дрючком Хведька разів із шість оперезав. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).