Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опернатіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опернатіти
Берлін: Українське слово, 1924

Оперна́тіти, тію, єш, гл. 1) Опериться. 2) Переносно: сдѣлаться зажиточнымъ. Іван був попереду вбогий, а тепер опернатів: уже й волів пара й корова й овечата. Волч. у.