Словарь української мови (1924)/опернатіти
| ◀ оперіщити | Словарь української мови О опернатіти |
опецок ▶ |
|
Оперна́тіти, тію, єш, гл. 1) Опериться. 2) Переносно: сдѣлаться зажиточнымъ. Іван був попереду вбогий, а тепер опернатів: уже й волів пара й корова й овечата. Волч. у.