Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оплаканий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оплаканий
Берлін: Українське слово, 1924

Опла́каний, а, е. 1) Оплаканный. 2) Несчастный, достойный жалости. Устино, серденько! Оплакана годинонька твоя. М. В. (О. 1862. III. 42). Весілля одгуляли оплакане. Г. Барв. 377.