Словарь української мови (1924)/оплаканий

by Борис Грінченко

◀ оплава

Словарь української мови Борис Грінченко О оплаканий

оплакати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Опла́каний, а, е. 1) Оплаканный. 2) Несчастный, достойный жалости. Устино, серденько! Оплакана годинонька твоя. М. В. (О. 1862. III. 42). Весілля одгуляли оплакане. Г. Барв. 377.