Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оплентати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оплентати
Берлін: Українське слово, 1924

Опле́нтати, таю, єш, гл. 1) Опутать. 2) Сожрать. Оплентав вовк твою кобилу. Оплентали б тебе собаки.