Словарь української мови (1924)/оплін
| ◀ оплинути | Словарь української мови О оплін |
опління ▶ |
|
Оплі́н, ну, м. 1) Въ повозкѣ: деревянная подушка, лежащая на оси; на ней лежитъ кузовъ. Чуб. VII. 402. 2) Перекладины, положенныя на копылы въ саняхъ для связки полозьевъ. Брацл.