Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оплін

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оплін
Берлін: Українське слово, 1924

Оплі́н, ну, м. 1) Въ повозкѣ: деревянная подушка, лежащая на оси; на ней лежитъ кузовъ. Чуб. VII. 402. 2) Перекладины, положенныя на копылы въ саняхъ для связки полозьевъ. Брацл.