Словарь української мови (1924)/оповивати
| ◀ оповесні | Словарь української мови О оповивати |
оповіданка ▶ |
|
Оповива́ти, ва́ю, єш, сов. в. опови́ти, вию, єш, гл. Обвивать, обвить, спеленать, окружать, окружить. Оповита дитина. Шух. I. 273. І тьмою німою оповиє тобі душу. Шевч.