Словарь української мови (1924)/оповідь

by Борис Грінченко

◀ оповідувати

Словарь української мови Борис Грінченко О оповідь

оповістити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

О́повідь, ді, ж. 1) = Оповідка. Довго слухав Остап оповідь братову. Грин. I. 288. 2) Сообщеніе, объявленіе. Шух. I. 41. Оглашеніе церковное о бракѣ. МУЕ. III. 50.