Словарь української мови (1924)/оповіщати

by Борис Грінченко

◀ оповість

Словарь української мови Борис Грінченко О оповіщати

оповіщатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Оповіща́ти, ща́ю, єш, сов. в. оповісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Объявлять, объявить, извѣщать, извѣстить, разсказывать, разсказать. Грин. III. 274. Оповіщає ціну за роботу. Левиц. I. 106. Ісус Христос своє слово оповістив усім людям.