Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опоганювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опоганювати
Берлін: Українське слово, 1924

Опога́нювати, нюю, єш, сов. в. опога́нити, ню, ниш, гл. Осквернять, осквернить, огаживать, огадить. Нема нічого осторонь чоловіка, що, ввійшовши в його, могло б опоганити його. Єв. Мр. VII. 15. Дитина опоганила сорочку.