Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опочивка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опочивка
Берлін: Українське слово, 1924

Опочи́вка, ки, ж., опочи́вок, вку, м. Отдыхъ. АД. I. 123. Над річкою Самарською опочивку собі мають. АД. I. 127.