Словарь української мови (1924)/оправний
Зовнішній вигляд
◀ оправлятися | Словарь української мови О оправний |
опраний ▶ |
|
Опра́вний, а, е. 1) Обдѣланный, оправленный. 2) Переплетенный.
◀ оправлятися | Словарь української мови Борис Грінченко О оправний |
опраний ▶ |
|
Словарь української мови — О
оправний
Борис Грінченко
1924
Опра́вний, а, е. 1) Обдѣланный, оправленный. 2) Переплетенный.