Словарь української мови (1924)/опранцюватіти
| ◀ опраний | Словарь української мови О опранцюватіти |
опрацювати ▶ |
|
Опранцюва́тіти, тію, єш, гл. 1) Покрыться сифилитическою сыпью. 2) Сильно опротивѣть. Аж опранцюватіє з тобою балакавши. Кролев. у.
| ◀ опраний | Словарь української мови Борис Грінченко О опранцюватіти |
опрацювати ▶ |
|
Словарь української мови — О
опранцюватіти
Борис Грінченко
1924
Опранцюва́тіти, тію, єш, гл. 1) Покрыться сифилитическою сыпью. 2) Сильно опротивѣть. Аж опранцюватіє з тобою балакавши. Кролев. у.