Словарь української мови (1924)/опрічний

by Борис Грінченко

◀ опріч

Словарь української мови Борис Грінченко О опрічний

опроваджати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Опрі́чний, а, е. Особенный, отдѣльный. Цей чоловік якийсь опрічний од людей. Рк. Левиц. Умом і хвабрістю своєю в опрічнеє попав число. Котл. Ен. V. 23. Опрічна хата. Рк. Левиц.