Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опупок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опупок
Берлін: Українське слово, 1924

Опу́пок, пка, м. Завязь (плода). Суджан. у.