Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опівзати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опівзати
Берлін: Українське слово, 1924

Опівза́ти, за́ю, єш, гл. Сѣсть верхомъ на коня. Опівзав коня. Зміев. у.