Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опішіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опішіти
Берлін: Українське слово, 1924

Опішіти, шію, єш, гл. Сдѣлаться медлительнымъ (въ ходьбѣ) Кінь опішів. Вх. Зн. 44.