Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ораниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
ораниця
Берлін: Українське слово, 1924

Орани́ця, ці, ж. Вспаханное поле. Попід тоті ораниці студені криниці. Гол. IV. 489.