Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/орлюк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
орлюк
Берлін: Українське слово, 1924

Орлю́к, ка́, м. Молодой орелъ. На широкі крила підхоплюють орлюки орла старого. К. ЦН. 205.