Словарь української мови (1924)/ород
Зовнішній вигляд
◀ оробина | Словарь української мови О ород |
оропія ▶ |
|
Оро́д, ду, м. = Горо́д. Ум. Орі́дець, оро́дечок. Грин. III. 104. Ой ходжу ж бо я, да блуджу ж бо я коло ородечка, коло зеленого. Грин. III. 104.