Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/орудущий

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ орудувати Словарь української мови
Борис Грінченко
О
орудущий 		оружжя ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Ору́дущий, а, е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує. Харьк. г.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/орудущий&oldid=481689