Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/орудущий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
орудущий
Берлін: Українське слово, 1924

Ору́дущий, а, е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує. Харьк. г.