Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оружний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оружний
Берлін: Українське слово, 1924

Ору́жний, а, е. Вооруженный. Одбиваючи од нас ворогів наших, не з кого, як із нас же, вони оружний люд набірали. К. (О. 1861. II. 227).