Словарь української мови (1924)/оружний
Зовнішній вигляд
◀ оружитися | Словарь української мови О оружний |
оружно ▶ |
|
Ору́жний, а, е. Вооруженный. Одбиваючи од нас ворогів наших, не з кого, як із нас же, вони оружний люд набірали. К. (О. 1861. II. 227).