Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/орчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
орчик
Берлін: Українське слово, 1924

О́рчик, ка, м. = Барок. Kolb. I. 67. Величається як порося на орчику — важничаетъ, чванится. Ном. № 2495.