Словарь української мови (1924)/оріх

by Борис Грінченко

◀ орілка

Словарь української мови Борис Грінченко О оріх

оріхарка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Орі́х, ха, м. 1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Соловійко на орісі, зозуленька на калині. Грин. III. 178. 2) мн. — боло́тяні, водяні́, чо́ртові. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. I. 139. Ум. Орі́шок, орі́шенько. Чуб. V. 11.