Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/орішина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
орішина
Берлін: Українське слово, 1924

Орі́шина, ни, ж. Орѣховое дерево. Ой ходила Марусечка по леваді, та садила орішину у три ряди. Мил. 145. Зеленая й орішина од сонечка ізов'яла. Чуб. V. 230.