Словарь української мови (1924)/осавула
Зовнішній вигляд
◀ осавул | Словарь української мови О осавула |
осад ▶ |
|
Осаву́ла, ли, м. 1) = Осавул. 2) Помѣщичій разсыльный, помѣщичій приказчикъ. Левиц. I. 31. Звелів пан двом осавулам витягти жида з хати. Грин. II. 232.