Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/осатанити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
осатанити
Берлін: Українське слово, 1924

Осатани́ти, ню́, ни́ш, гл. Разозлить, взбѣсить. Махнула швидко до Троянців, щоб сих латинських постоянців по свойому осатанить. Котл. Ен. IV. 41.