Словарь української мови (1924)/освічувати

by Борис Грінченко

◀ освічений

Словарь української мови Борис Грінченко О освічувати

освічуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Осві́чувати, чую, єш, сов. в. освіти́ти, чу́, тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Світло так і б'є… освічує верби й вишні. Левиц. I. Зірочка зійшла, усе поле освітила. Мет. 80. 2) Просвѣщать, просвѣтить.