Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оседок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оседок
Берлін: Українське слово, 1924

Осе́док, дку, м. Усадьба съ хатой и хозяйственными постройками, а также съ земельными угодьями, т. е. все недвижимое имущество хозяина-гуцула, обведенное огорожею. Шух. I. 86.