Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оселя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оселя
Берлін: Українське слово, 1924

Осе́ля, лі, ж. Жилище. Нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. Шевч. До нашої оселі якийсь москаль припхався. Кобел. у. В оселі гріх світити, бо чорт прибіжить. Васил. у.