Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/осипати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
осипати
Берлін: Українське слово, 1924

Осипа́ти, па́ю, єш, сов. в. оси́пати, плю, леш, гл. = Обсипати. Знати, знати козацьку хату скрізь десяту: вона соломою не покрита, приспою не осипана. О. 1861. V. 8.